Значення
-
Музичний інструмент або пристрій, що створює шумові ефекти для супроводу вистави, музичного твору, кінофільму тощо.
-
Розмовна назва музиканта, який грає на ударних або шумових інструментах у оркестрі, ансамблі.
-
Спеціальний пристрій (наприклад, глушник), що призначений для зменшення шуму, що виникає під час роботи механізмів.
-
У техніці звукозапису: фільтр або пристрій для обробки звукового сигналу з метою придушення шумів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. шумовик, р. шумовика, д. шумовикові, з. шумовика, о. шумовиком, м. шумовикові, к. шумовику