шумопридушувач

[ʃumoprɪduʃuʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. Пристрій або технічний засіб, призначений для зменшення, поглинання або усунення шуму, що виникає під час роботи механізмів, у системах вентиляції, витяжки тощо.

  2. Розмовна назва глушника для вогнепальної зброї, що знижує рівень звуку пострілу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. шумопридушувач, р. шумопридушувача, д. шумопридушувачеві, з. шумопридушувач, о. шумопридушувачем, м. шумопридушувачеві, к. шумопридушувачу

Більше записів