Значення
-
Технологічний процес або властивість пристрою (зокрема, мікрофона, підсилювача) посилювати слабкі звуки, роблячи їх чутними, часто шляхом підвищення чутливості до звуків певного діапазону або загального посилення сигналу разом із фоновим шумом.
-
У медичній акустиці та аудиології — метод дослідження слуху, при якому навмисно додається фоновий шум для оцінки сприйняття мовлення в умовах, що наближені до реальних.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. шумопідвищування, р. шумопідвищування, д. шумопідвищуванню, з. шумопідвищування, о. шумопідвищуванням, м. шумопідвищуванні, к. шумопідвищування