шумопідвищування

1. Технологічний процес або властивість пристрою (зокрема, мікрофона, підсилювача) посилювати слабкі звуки, роблячи їх чутними, часто шляхом підвищення чутливості до звуків певного діапазону або загального посилення сигналу разом із фоновим шумом.

2. У медичній акустиці та аудиології — метод дослідження слуху, при якому навмисно додається фоновий шум для оцінки сприйняття мовлення в умовах, що наближені до реальних.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |