1. (у лінгвістиці) Мова шумерів, що належить до ізольованих мов і була поширена в Месопотамії в IV–II тисячоліттях до н. е.
2. (у лінгвістиці) Загальна назва шумерської мови та споріднених з нею стародавніх мов, що утворюють окрему сім’ю (шумерську).