шумо

[ʃumo] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. (у лінгвістиці) Мова шумерів, що належить до ізольованих мов і була поширена в Месопотамії в IV–II тисячоліттях до н. е.

  2. (у лінгвістиці) Загальна назва шумерської мови та споріднених з нею стародавніх мов, що утворюють окрему сім’ю (шумерську).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. шума, р. шуми, д. шумі, з. шуму, о. шумою, м. шумі, к. шумо

Більше записів