Значення
-
У радіотехніці та телекомунікаціях — величина, що характеризує рівень власних шумів радіоприймального пристрою або підсилювача, визначається як відношення потужності шуму на виході до потужності шуму на вході, приведене до вхідних клем.
-
У переносному значенні — будь-який додатковий, зазвичай завадливий, фактор або елемент, що вносить спотворення, перешкоди або невизначеність у процес сприйняття інформації, комунікації або дослідження.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. шуми-фактори, р. шуму-фактора, д. шумові-факторові, з. шум-фактора, о. шумом-фактором, м. шумі-факторі, к. шуме-факторе