Значення
-
Тепла верхня жіноча одяга з довгими рукавами, зазвичай на хутрі або з хутряною облямівкою, що була поширена в Україні в XVI–XIX століттях.
-
Назва традиційного українського жіночого головного убору, схожого на очіпок або пов’язку, який прикрашали намистом, стрічками або шиттям.
-
У деяких регіонах — коротка, приталена жіноча куртка або безрукавка на хутрі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. шугай, р. шугай, д. шугай, з. шугай, о. шугай, м. шугай, к. шугай
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘шугай’ позначає високу трав’янисту рослину, що росте на болотах та берегах водойм. Його походження не зовсім ясне. Найімовірніше, воно пов’язане з праслов’янським дієсловом *sekti (укр. ‘сікти’), що вказує на різке листя цієї рослини. Також існує версія про запозичення з тюркських мов, порівняйте давньотюркське suqar amis ‘річковий комиш’. Менш вірогідні пояснення від угорського sivár ‘пустельний, порожній’ або від німецького Sauergras ‘кисла трава’. Слово має паралелі в інших слов’янських мовах, наприклад, у польській szuwar.