шу-ркання

[ʃu-rkɑnnjɑ] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. Власна назва, що позначає специфічний звук або дію, характерну для певного контексту (наприклад, звуконаслідування в літературному творі, назва технічного процесу або явища).

  2. Термін, що вживається для позначення механічного шурхотливого звуку, що виникає внаслідок тертя або ковзання однієї поверхні об іншу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. шу-ркання, р. шу-ркань, д. шу-рканням, з. шу-ркання, о. шу-рканнями, м. шу-рканнях, к. шу-ркання

Більше записів