штиль

[ʃtɪlʲ] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. Повна відсутність вітру або дуже слабкий вітер (силою до 0,5 м/с), що спостерігається на морі або над сушею; затишшя, безвітря.

  2. У переносному значенні — стан спокою, затишшя, застій у громадському, політичному чи культурному житті.

  3. У художній літературі (історично) — назва одного з розмірів вірша (синонім до «ямб»), що використовувався в російській та українській поезії XVIII–XIX століть.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. штиль, р. штилю, д. штилеві, з. штиль, о. штилем, м. штилеві, к. штилю

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів