штих

Буква:Ш

Значення

(від нім. Stich — укол, накол) Тонкий гострий інструмент для ручного письма або малювання на воскових дощечках, що використовувався в античності та середньовіччі; також — голка для графічних робіт (гравіювання).
(спец.) Тонкий сталевий стрижень, один кінець якого заточений на чотири грані, а інший має дерев’яну або пластмасову ручку; використовується в технічному кресленні для наколювання точок під циркуль або для розмітки.
(розм.) Уживається для позначення будь-якого тонкого та гострого предмета, схожого на голку (наприклад, шпилька).

Граматичні форми:

н. штих, р. штиха, д. штихові, з. штих, о. штихом, м. штихові, к. штиху