Значення
-
Зменшувальна форма до “штифт”: невеликий металевий стрижень, циліндричний або конічний, що використовується для нерухомого з’єднання деталей (наприклад, у машинобудуванні, столярній справі) або для фіксації положення.
-
Розмовне позначення дуже маленької, тонкої людини або дитини (зазвичай з відтінком ласкавості або іронії).
-
У розмовній мові — про щось крихітне, незначне за розміром.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. штифтик, р. штифтика, д. штифтикові, з. штифтик, о. штифтиком, м. штифтикові, к. штифтику