штифтик

1. Зменшувальна форма до “штифт”: невеликий металевий стрижень, циліндричний або конічний, що використовується для нерухомого з’єднання деталей (наприклад, у машинобудуванні, столярній справі) або для фіксації положення.

2. Розмовне позначення дуже маленької, тонкої людини або дитини (зазвичай з відтінком ласкавості або іронії).

3. У розмовній мові — про щось крихітне, незначне за розміром.

Приклади:

Відсутні