штуц

[ʃtut͡s] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. (історичний термін) Коротка гвинтівка з нарізами в каналі стовбура, що перебувала на озброєнні в європейських арміях у XVIII–XIX століттях.

  2. (розмовне) Загальна назва вогнепальної зброї, рушниці.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. штуц, р. штуца, д. штуцові, з. штуца, о. штуцом, м. штуці, к. штуц

Більше записів