штуф

[ʃtuf] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. (геол.) Великий шматок руди або мінералу, що зберігає природну форму і часто має колекційну цінність; зразок корисної копалини.

  2. (заст.) Об’ємний шматок, брила, гранований кусок чого-небудь (наприклад, льоду, каменю).

  3. (діал., зах.) Товста, груба палиця, кийок.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. штуф, р. штуфа, д. штуфові, з. штуф, о. штуфом, м. штуфі, к. штуфе

Більше записів