Значення
-
Вузька смужка тканини, шкіри або іншого матеріалу, призначена для зав’язування, стягування або прикріплення чогось (наприклад, на одязі, взутті, шторах).
-
Технічний елемент у вигляді смужки або планки для кріплення, з’єднання або підвішування деталей (наприклад, металева штрипка для кріплення ізоляції труб).
-
Рідкісне, діалектне позначення вузької смуги землі, довгастої ділянки поля.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. штрипка, р. штрипки, д. штрипці, з. штрипку, о. штрипкою, м. штрипці, к. штрипко