штрипка

1. Вузька смужка тканини, шкіри або іншого матеріалу, призначена для зав’язування, стягування або прикріплення чогось (наприклад, на одязі, взутті, шторах).

2. Технічний елемент у вигляді смужки або планки для кріплення, з’єднання або підвішування деталей (наприклад, металева штрипка для кріплення ізоляції труб).

3. Рідкісне, діалектне позначення вузької смуги землі, довгастої ділянки поля.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |