1. (історичне) У Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій — офіційний документ, грамота, якою король або великий князь надавав земельні володіння, маєтності, а також певні права та привілеї шляхті, монастирям або містам.
2. (переносне, рідковживане) Важливий офіційний документ, що має силу закону або містить фундаментальні положення; статут, установчий акт.