Значення
-
(історичне) У Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій — офіційний документ, грамота, якою король або великий князь надавав земельні володіння, маєтності, а також певні права та привілеї шляхті, монастирям або містам.
-
(переносне, рідковживане) Важливий офіційний документ, що має силу закону або містить фундаментальні положення; статут, установчий акт.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. штатула, р. штатули, д. штатулі, з. штатулу, о. штатулою, м. штатулі, к. штатуло