штангель

1. (від нім. Stangel) — довга металева ручка, з’єднана з робочим органом деяких інструментів або механізмів (наприклад, у свердлильному верстаті, штангенциркулі).

2. (розм.) — те саме, що штангенциркуль, ручний вимірювальний інструмент для точного визначення зовнішніх і внутрішніх розмірів, а також глибин.

3. (спорт.) — розмовна назва грифа штанги, металевого стрижня з вільними вагами на кінцях.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |