штаг-карнат

[ʃtɑɦ-kɑrnɑt] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. (морськ.) Трос, що йде від верхівки щогли до носа судна та слугує для її закріплення у поздовжньому напрямку; передній штаг.

  2. (морськ., іст.) На вітрильних суднах XVIII–XIX століть — найнижчий штаг фок-щогли, що кріпився до гальюна або бушпріта.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. штаг-карнат, р. штага-карнату, д. штагові-карнатові, з. штаг-карнат, о. штагом-карнатом, м. штагові-карнаті, к. штагу-карнате

Більше записів