штабельованість

[ʃtɑbɛlʲoʋɑnistʲ] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. Властивість предметів, матеріалів або тари, що дозволяє складати їх у щільну, стійку вертикальну конструкцію (штабель) для раціонального зберігання або транспортування.

  2. Технічна характеристика вантажу, пакування чи обладнання, що визначає можливість і ефективність їх штабелювання, часто виражена через максимальну допустиму висоту укладання або стійкість.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. штабельованість, р. штабельованості, д. штабельованості, з. штабельованість, о. штабельованістю, м. штабельованості, к. штабельованосте

Більше записів