шрубель

[ʃrubɛlʲ] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. (діал.) Те саме, що рубанок — столярний інструмент для обтісування дерева, що складається з колодки з закріпленим у ній лезом.

  2. (діал., перен.) Про незграбну, повільну або незрозумілу людину.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. шрубель, р. шрубеля, д. шрубелеві, з. шрубеля, о. шрубелем, м. шрубелеві, к. шрубелю

Більше записів