шпиць

[ʃpɪt͡sʲ] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. Порода декоративних собак невеликого розміру з гострою мордою, стоячими вухами, довгою густою шерстю та хвостом, закрученим на спину; представник цієї породи.

  2. Застаріла назва гострого шпиля, вежі або іншої видовженої загостреної архітектурної деталі, що завершує будівлю чи її частину.

  3. У техніці — загострений кінець, вістря чогось (наприклад, шпиль, голка).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. шпиці, р. шпиць, д. шпицям, з. шпиці, о. шпицями, м. шпицях, к. шпиці

Більше записів