1. Властивість геометричної фігури або об’єкта, що характеризується формою, схожою на шпиль (гострий, високий, звужений до вершини конус або піраміду).
2. (У ботаніці) Характерна ознака крони деяких дерев (наприклад, ялини, смереки, тополі пірамідальної), що має конусоподібну, звужену до вершини форму.
3. (У архітектурі) Відмінна риса споруди або її елемента (наприклад, даху, вежі), що має витягнуту, загострену форму, схожу на шпиль.