1. (історичне) Службова особа в Австро-Угорській імперії, яка займалася політичним та кримінальним розшуком, поліцейський агент або детектив.
2. (переносне, розмовне, застаріле) Той, хто таємно стежить за кимось, вивідує щось; шпигун, донощик.
шпигинар
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |