Значення
-
(історичне) Службова особа в Австро-Угорській імперії, яка займалася політичним та кримінальним розшуком, поліцейський агент або детектив.
-
(переносне, розмовне, застаріле) Той, хто таємно стежить за кимось, вивідує щось; шпигун, донощик.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. шпигинари, р. шпигинар, д. шпигинарам, з. шпигинари, о. шпигинарами, м. шпигинарах, к. шпигинари
Походження слова (Етимологія)
Слово «шпигинар» в українській мові означає «скипидар». Воно походить з польської мови, де первісною формою було «spikanard». Ця форма виникла на основі латинського словосполучення «spica nardi», що буквально означає «колос нарду» (нард — це пахуча трава, з якої виготовляли ароматичні речовини). Значення «скипидар» з’явилося пізніше, як позначення рідини з сильним запахом. Також існують похідні слова: «шпигинарня» — скипидарна фабрика.