шпільман

1. (історичне) Мандрівний музикант, співець, актор і танцюрист у середньовічній Німеччині та інших країнах Центральної Європи, аналогічний скомороху або жонглеру.

2. (переносне, книжне) Людина, що веде легковажне, безтурботне життя, схильна до розваг і жартів; бешкетник, потішник.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |