шпік

1. Розмовне позначення таємного агента, детектива або поліцейського, який займається стеженням, збором секретної інформації; шпигун.

2. Заст. або розм. Свиняче сало, перетоплене або солоне, що використовувалося як їжа або для смаження; часто у формі “шпик”.

3. Розм. Про людину, яка підлабузнюється, намагається дізнатися щось таємне для передачі іншим; ябеда, донощик.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |