Значення
-
(заст.) Псувати, нищити, руйнувати; завдавати шкоди, збитків.
-
(заст., перен.) Ганьбити, безчестити, порочити; ображати, принижувати.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я шпечу, ти шпетиш, він шпетить, ми шпетимо, ви шпетите, вони шпетять
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘шпетити’ в українській мові означає ‘лаяти, сварити, ганити кого-небудь’, а також ‘спотворювати, робити бридким’. Воно походить з польської мови (пол. szpecić), де мало значення ‘псувати, спотворювати’. Це слово споріднене з такими слов’янськими відповідниками, як російське ‘шпетить’ (докоряти натяками), білоруське ‘шпэціць’ (гудити, ганьбити), чеське ‘špatit’ (спотворювати), словацьке ‘špatiť’ (робити гидким), а також верхньолужицьке ‘špatny’ (поганий) і нижньолужицьке ‘špatny’ (нікчемний). Існує припущення, що польське слово пов’язане з німецьким ‘Spat’ (шпат, кінська хвороба), але це малоймовірно. В українській мові від цього слова утворені прикметник ‘шпетний’ (гидкий, бридкий) та інші похідні.