Власна назва, що походить від діалектного слова “шпаркий” (швидкий, жвавий) та використовується як прізвисько, ім’я тварини (наприклад, коня) або персонажа, який відрізняється рухливістю, непосидючістю.
шпаркенький
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |