шпарка

[ʃpɑrkɑ] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. Розмовне позначення невеликої записки з підказками, якою таємно користуються під час іспитів або контрольних робіт для списування.

  2. У технічному сленгу — тонкий металевий лист, пластина або смужка, що використовується як прокладка, фіксатор або для технічних цілей.

  3. У розмовній мові — швидкий, поспішний рух, різкий поштовх або коротка, інтенсивна дія (наприклад, “дати шпарку”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. шпарка, р. шпарки, д. шпарці, з. шпарку, о. шпаркою, м. шпарці, к. шпарко

Синоніми & Антоніми

Більше записів