шпандель

1. (діал.) Товста, міцна палиця, кийок або дрюк, який використовується як знаряддя для удару.

2. (перен., розм.) Про високу, незграбну, часто худу людину (зазвичай жартівливо або зневажливо).

3. (техн.) Рідкісне позначення для певного виду столярного інструменту (наприклад, довгого свердла) або деталі механізму.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |