1. Метод лікування, заснований на введенні в організм невеликих доз інсуліну для виклику гіпоглікемічного стану (шоку), що застосовувався переважно в психіатрії для лікування деяких психічних розладів (наприклад, шизофренії); інсуліношокова терапія.
2. У переносному значенні — різкі, шокуючі заходи або інформаційне вплив, спрямовані на швидку зміну психологічного стану, світогляду або поведінки людини чи групи людей.