шобла

[ʃoblɑ] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. Рідкісне прізвище українського походження, що зустрічається переважно на Західній Україні.

  2. У місцевих говірках може вживатися як позначення незграбної, великої людини або предмета (синонім до “довбешка”, “колода”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. шобла, р. шобли, д. шоблі, з. шоблу, о. шоблою, м. шоблі, к. шобло

Більше записів