Шмаркатість — властивість за значенням прикметника “шмаркатий“; зовнішня ознака, що характеризує когось як шмаркатого (неохайного, брудного, часто зі слизом під носом).
шмаркатість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Шмаркатість — властивість за значенням прикметника “шмаркатий“; зовнішня ознака, що характеризує когось як шмаркатого (неохайного, брудного, часто зі слизом під носом).
Відсутні