Значення
-
Зменшувально-пестлива форма від слова “шляпа”: невеликий або елегантний головний убір, зазвичай жіночий.
-
Верхня, часто розширена частина гриба, що прикриває ніжку.
-
Технічний або конструктивний елемент, що за формою нагадує головний убір або грибну верхівку (наприклад, шляпка цвяха, гвинта, болта).
-
У ботаніці — частина плоду або насіння, що легко відокремлюється (наприклад, шляпка жолудя).
-
У хімії та лабораторній практиці — невелика скляна кришка для посуду.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. шляпка, р. шляпки, д. шляпці, з. шляпку, о. шляпкою, м. шляпці, к. шляпко