1. Привілейований стан у феодальних державах Центральної та Східної Європи, особливо в Польщі, Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій, що мав земельну власність та особливі права; дворянство.
2. Представники цього стану, дворяни загалом.
3. Перен. Люди, які вважають себе вищими за інших, виокремлена група, що претендує на особливий статус (часто іронічно або несхвально).