шліхтування

[ʃlixtuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. Технологічна операція в деревообробці, що полягає в обробці поверхні деталі або заготовки спеціальним розчином (шліхтою) для заповнення пор, зменшення вбираємості та покращення якості наступного фарбування або лакування.

  2. У поліграфії — покриття паперу або картону спеціальним клейовим розчином для надання поверхні гладкості, міцності та зменшення вбираємості фарби.

  3. У текстильній промисловості — просочування ниток основи клейким складом (шліхтою) для підвищення їхньої міцності та зносостійкості під час ткацтва.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. шліхтування, р. шліхтування, д. шліхтуванню, з. шліхтування, о. шліхтуванням, м. шліхтуванні, к. шліхтування

Більше записів