Значення
-
Шліхтубель — столярний ручний інструмент у вигляді довгого рубанка з подвійним різцем для чистового вирівнювання поверхні деревини після попереднього обстругування.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. шліхтубель, р. шліхтубеля, д. шліхтубелеві, з. шліхтубель, о. шліхтубелем, м. шліхтубелеві, к. шліхтубелю
Походження слова (Етимологія)
Шліхтубель — це столярний інструмент, різновид рубанка, призначений для чистового вирівнювання поверхні деревини. Слово походить з німецької мови: німецьке Schlichthobel складається з двох частин — schlicht, що означає «гладкий, рівний», та Hobel — «рубанок». Таким чином, шліхтубель буквально означає «рубанок для гладкого стругання». В українській мові це слово з’явилося як запозичення з німецької, і воно також споріднене з іншими слов’янськими мовами, наприклад, російською та білоруською.