Значення
-
(іст.) Привілейований стан у феодальній Польщі та Великому князівстві Литовському, що об’єднував лицарство (дрібних землевласників) та магнатів; панство, дворянство, шляхетство.
-
(перен., зневажл.) Вищий, привілейований прошарок суспільства, еліта.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. шліхта, р. шліхти, д. шліхті, з. шліхту, о. шліхтою, м. шліхті, к. шліхто