шліхта

1. (іст.) Привілейований стан у феодальній Польщі та Великому князівстві Литовському, що об’єднував лицарство (дрібних землевласників) та магнатів; панство, дворянство, шляхетство.

2. (перен., зневажл.) Вищий, привілейований прошарок суспільства, еліта.

Приклади вживання слова

шліхта

Відсутні