шліф

[ʃlif] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. (геологія) Тонка пластинка гірської породи або мінералу, призначена для мікроскопічного дослідження; шліф.

  2. (техніка) Абразивний інструмент у вигляді диска, круга або бруска для обробки поверхні шляхом різання або зняття тонкого шару матеріалу; шліфувальний круг, точильний камінь.

  3. (переносно) Кінцевий етап обробки, доведення чогось до досконалості; шліфування, полірування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. шліф, р. шліфа, д. шліфові, з. шліф, о. шліфом, м. шліфі, к. шліфе

Більше записів