шліф

1. (геологія) Тонка пластинка гірської породи або мінералу, призначена для мікроскопічного дослідження; шліф.

2. (техніка) Абразивний інструмент у вигляді диска, круга або бруска для обробки поверхні шляхом різання або зняття тонкого шару матеріалу; шліфувальний круг, точильний камінь.

3. (переносно) Кінцевий етап обробки, доведення чогось до досконалості; шліфування, полірування.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |