Значення
-
Пристрій або технічна система, призначена для уловлювання, збору та видалення шлаку (твердих залишків горіння) з димових газів у промислових печах, котельних установках або інших теплових агрегатах.
-
Конструктивний елемент (частина) котельного агрегату або печі, де відбувається відділення шлакових часток від потоку продуктів згоряння палива перед викидом у атмосферу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. шлакоуловлювач, р. шлакоуловлювача, д. шлакоуловлювачеві, з. шлакоуловлювач, о. шлакоуловлювачем, м. шлакоуловлювачеві, к. шлакоуловлювачу