шлакостійкість

[ʃlɑkostijkistʲ] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. Шлакостійкість — властивість вогнетривких матеріалів, сплавів або покриттів протистояти руйнівній дії шлаків, розплавлених окислів, зол та інших агресивних середовищ при високих температурах, не розплавляючись і не вступаючи з ними в хімічну взаємодію.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. шлакостійкість, р. шлакостійкості, д. шлакостійкості, з. шлакостійкість, о. шлакостійкістю, м. шлакостійкості, к. шлакостійкосте

Більше записів