шкурник

[ʃkurnɪk] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. Людина, яка прагне особистої вигоди, користі, ставиться до всього з точки зору власної вигоди; користолюбець, егоїст.

  2. (заст.) Той, хто займається виділкою шкір, хутра; скорняк.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. шкурник, р. шкурника, д. шкурникові, з. шкурника, о. шкурником, м. шкурникові, к. шкурнику

Більше записів