школярик

[ʃkoljɑrɪk] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. Учень початкової школи, школяр молодших класів (зазвичай про хлопчика).

  2. Розм. Учень школи взагалі, школяр (часто з відтінком зневажливості або жартівливості).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. школярик, р. школярика, д. школярикові, з. школярика, о. школяриком, м. школярикові, к. школярику

Приклади з художньої літератури

  • Вертаютьсяшколярики
    Із школи додому.
    Скільки втіхи, скільки щастя
    Малому й старому!
    Тато, мама дожидали,
    А кого й бабуся,
    А як хто, то, може, й втішив
    Старого й дідуся.
    Зустрівають, оглядають:
    Чи великий виріс, чи не схуд?
    А що з науки
    Наш хлопчина виніс?
    Може, став за цюю зиму
    Дуже вже письменний,
    Може, став і гордувати,
    Що занадто вчений?
    Ні, ні, ні, цього немає!
    Онде, подивіться,
    Як він з меншими своїми
    Всюду метушиться:
    Треба все йому оглянуть
    В хаті і в коморі;
    Он гринджолята маленькі
    Десь найшов надворі.
    Ой, та й ловко ж так спускаться
    З гірки снігової,
    Або й вуличкою мчати
    Стежкою крутою!
    Ну, сідай, мала сестричко,
    Та не плакать тільки,
    Як і падать доведеться,
    Може, разів скільки.
    — Олена Пчілка

Більше записів