1. Належний школяреві, властивий школяреві; такий, що стосується школяра.
2. Уживається як постійний епітет у фольклорних та літературних творах для характеристики персонажа на ім’я Школяр (напр., у пісні «Ой, ходив школяр по греблі»).
школярчин
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |