шкода

Тлумачення із “Словника української мови”* ШК О ДА 1 , и, ж. 1. Матеріальні втрати ; збитки . Де незгода , там часто шкода (Укр.. присл.., 1963, 157); Де п’ють , то там і ллють , без шкоди не бува (Г.-Арт., Байки .., 1958, 61); Там чи купити що , чи продати ,- зроду-віку не послухає ; хоч шкода з того видима буде , вона свого докаже ( Вовчок , І, 1955, 5); О. [ отець ] Нестор нікому не признавався про розмір своєї шкоди (Фр., VII, 1951, 81); Незважаючи на те , що іржа не знищує зерна , шкода від неї значна ( Захист рослин .., 1952, 291); // Людські жертви ; втрата когось . Гурій спав . Йому , сердешному , й не снилось. Що дома нищечком робилось. Що з дому цар його украв Не золото , не серебро [ срібло ], А лучшеє його добро . Його Вірсавію – украв . А щоб не знав він тії шкоди . То цар убив його , та й годі (Шевч., II, 1963, 92); // Збитки , втрати , неприємності тощо , що є наслідком яких-небудь дій , учинків . Чистим зерном сійте поле , то вродить хліб як море , а нечистим посієте – собі шкоди надієте! (Укр.. присл… 1963, 250); Побратались вони [ звірі ], щоб по-сусідськи жить. Ніколи шкоди не чинить (Гл., Вибр., 1951, 110); Та не до стайні [ вступила корова ], лиш просто в конюшину .. Пасеться , толочить , робить шкоду ( Март ., Тв.. 1954, 248); Свої бомби аероплан цілив саме сюди , і йому пощастило наробити чимало шкоди (Смолич, Театр .., 1946, 72); Крига ламалась тут на дрібніші шматки , і ті уламки , холодні , синюваті й блискучі , пропливали під мостом , не завдаючи вже йому ніякої шкоди (Шиян, Баланда , 1957, 61); Всяка недооцінка значення фізико-хімічних , математичних та інших методів дослідження в біології може завдати серйозної шкоди розвиткові цієї науки ( Ком . Укр., 9, 1962, 50); // розм. Щось зіпсоване , ушкоджене , знівечене . Наймити ходили , мовчки оглядали шкоду й тільки прицмокували (Н.- Лев ., II, 1956, 62); // рідко . Те саме , що бід а 1 1. – Та нехай гнівається собі [ мати ]! Це невелика шкода , що мертві гніваються , а от як будуть гніватись живі , то це трохи гірше … (Н.- Лев ., VI, 1966, 367); Та коли ж минеться ота шкода І між нами стане правда й згода ? (Стар., Поет . тв., 1958, 42); // перев. з прийм . у, д о. Посіви , трави і т. ін., що їх знищують тварини , завдаючи збитків кому-небудь . Стару попеласту гуску забив хворостиною в шкоді сусід (Фр., II, 1950, 60); [ Семен :] Прикажчик хотів нас покропити різками за те , що телят упустили в шкоду (Кроп., І, 1958, 108); Ой твої воли давно в шкоді . Ще й у Марусі на вгороді (Укр. нар . пісні , 1, 1964, 61); Спершу не з якою охотою пішов був Артем до оТарн.. Трудно було з досвітку до смерку все на ногах : на вигорілій толоці вівці голодні ,- тільки присів , а вони вже й у шкоді ( Головко , II, 1957, 212); Маркова корова пішла в шкоду , він біжить гречками і кричить (Тют., Вир , 1964, 274); Оббігла дівчина овець од ячменю , од шкоди щоб далі ( Головко , І, 1957, 268). ^ Зах о дити ( зайт и ) в шк о ду – те саме , що Уск а кувати ( уск о чити і т. ін. ) в шк о ду ; М у дрий ( шл я хтичі по шк о ді – зазнавши втрат , збитків , почати більше розуміти . Мудрий шляхтич по шкоді , як коня вкрали , то стайню замкнув (Укр.. присл.., 1963, 112); На шк о ду чию , кого , кому , чому – з негативними наслідками для кого-, чого-небудь ; не на користь комусь , чомусь . Голова пильно вишукував і підносив усе , що промовляло на шкоду обвинувачених (Фр., VI, 1951, 277); Незадовго перед цим Центральний Комітет у листі , розісланому всім партійним організаціям країни , попереджував , що увага партії в найближчі дні мусить бути зосереджена на Півдні , що маси добровольців і мобілізованих повинні відправлятись насамперед на Кримський фронт , хоча б навіть на шкоду іншим фронтам ( Гончар , II, 1959, 315); Надмірні хитрощі бувають нам на шкоду (Зеров, Вибр., 1966, 431); Уск а кувати ( ускоч и ти ) в шк о ду – завдавати збитків кому-, чому-небудь . [ Платон Гаврилович :] Чисте мені горе з ним , так і никає , щоб куди в шкоду вскочить ( Вас ., III, 1960, 135); Дозволяв [ колгосп ] пасти коня та корову на колгоспному вигоні , не штрафував його за гусей , котрі інколи ускакували в шкоду (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 123); Як сп і йманий ( зл о влений і т. ін. ) на шк о ді хто – ніби захоплений на місці злочину хто-небудь . Спочатку , як зловлений на шкоді , Захар знітився ( Ле , Право .., 1957, 30); По другий бік вулиці , скрадаючись попід тином , пробігли Троша й Ладя. Помітивши нас , вони розгубилися й зіщулились, як спіймані на шкоді (Панч, Гарні хлопці , 1959, 34). 2. розм. Те саме , що пуст у н . Ну й шкода оцей хлопець ,- нічого за їм [ ним ] у садку не вдержиш (Сл. Гр.); Стоїть мале дівчатко , посміхається до татка , довгий пензель у руці , різні фарби на лиці .- Ах ти , шкода наша , шкода ! Що ж ти наробила ? ( Забіла , Веселим малюкам , 1959, 24); Він стурбовано згадав про Кузьку , як він там , шкода вреднюча. Залишив його у бабусі , а вони старенькі , вже погано бачать , ну . Кузька й обманює їх (Коп., Подарунок , 1956, 23). розм. Те саме , що вина . Чия шкода , того й б’ють . ШК О ДА 2 , присудк. сл. 1. кого , чого , без додатка і з інфін. Про жалість (у 1 знач.), співчуття до кого-, чого-небудь ; жаль . Кров не вода , розливати шкода (Укр.. присл.., 1963, 204); Шкода мені матері старої ; хоч би довелося побачити її , почути , як їй живеться … ( Мирний , III, 1954, 167); – І не шкода було тобі продавати хатину й городець ? ( Стельмах , І, 1962, 28). 2. чого , без додатка , з інфін. і з спол. що . Про почуття прикрості з приводу втрати чого-небудь . Шкода мені й досі тієї пасіки , що я її спродав! ( Вовчок , VI, 1956, 218); Теплий кожух , тілько шкода – Не на мене шитий (Шевч., І, 1951, 77); Подільський так і не прислав мені обіцяних фотографій . Певно , забув . А шкода ( Коцюб ., III, 1956, 369); – Шкода , Романе , тебе на пісному тримати . Хоч би корова скоріше отелилася ( Стельмах , І, 1962, 306); – Тобі не шкода , що я їду ? – запитала вона (Тют., Вир , 1964, 245). 3. чого і з інфін. Про небажання витрачати, віддавати що-небудь , позбуватися чогось . Зачали панотці хвалитися , що нічого не читають . – І ця газета нєзда-ла, і та нездала , шкода часу ! ( Март ., Тв., 1954, 215); Йому шкода стало грошей , що він тратить оце ( Мирний , III, 1954, 285); Зав’яжіть тісніше рани . Шкода кров губити марне !.. (Л. Укр., І, 1951, 153); Він просить у Хаєцького ножа , щоб зачищати кінці кабеля. Хаєцькому шкода давати ножа , і він довго шукає його по своїх кишенях , повних різноманітних скарбів ( Гончар , III, 1959, 56). ^ Шк о да [ й ] з а ходу ( пр а ці ) – нічого не вийде , не варто зусиль і т. ін. ” Бач , якої співа ! – дума Хапко , – Лестками закида. Закидай , закидай , тільки й шкода заходу ! Не схитрувати ! ” ( Вовчок , VI, 1956, 279); – Шкода , кажу , пане , й заходу ! не задля нас , певно , роблена ця мебель. Сідаймо де інде ,- на софі , абощо ! (Н.- Лев ., І, 1956, 126); А ви в ярмі падаєте Та якогось раю На тім світі благаєте ? Немає ! немає ! Шкода й праці (Шевч., І, 1963, 237); Шк о д а й г а дки див . г а дка ; Шк о д а й каз а ти ( говор и ти ) – не варто й слів . – Ні, пане брате , полягти од твоєї шаблі байдуже , а оддати бранку – ой-ой-ой !.. Шкода й казати ! Годі дармо балакати ! (П. Куліш , Вибр., 1969, 105); – Устрель , Тимоше! устрель , мій любий ! – благає [ жінка ], стискаючи його за руку .- Не буду стріляти , шкода й говорити ( Вовчок , І, 1955, 55). 4. тільки шкод а , розм. Марно , даремно . – Вже до його не вернусь! Шкода мене вмовляти , а силувати– тож не знаю , хто мене присилує ( Вовчок , І, 1955, 11); [ Юліан :] Шкода шукати правди там , де мозок , честь і совість згнили дотла ! (К.- Карий , II, 1960, 73).