шкельце

[ʃkɛlʲt͡sɛ] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. Скляна пластинка, що використовується в оптичних приладах (мікроскопах, телескопах тощо) як об’єктив, окуляр або покривне скло для мікропрепаратів.

  2. Скляна пластинка, на яку наносять зразок для мікроскопічного дослідження; предметне скло.

  3. Діал. Маленьке скло, склянка, скляний окуляр (наприклад, у ліхтарику).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. шкельце, р. шкельця, д. шкельцю, з. шкельце, о. шкельцем, м. шкельці, к. шкельце

Більше записів