шкельце

1. Скляна пластинка, що використовується в оптичних приладах (мікроскопах, телескопах тощо) як об’єктив, окуляр або покривне скло для мікропрепаратів.

2. Скляна пластинка, на яку наносять зразок для мікроскопічного дослідження; предметне скло.

3. Діал. Маленьке скло, склянка, скляний окуляр (наприклад, у ліхтарику).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |