Значення
-
Тверда оболонка (плівка, кірка), що вкриває насіння деяких рослин, горіхів, кісточок плодів; лушпайка, лушпиння.
-
Тверда зовнішня оболонка яйця птахів, плазунів тощо; шкаралупина.
-
Переносно: зовнішня, часто непомітна оболонка, поверхневий шар чогось, що приховує сутність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. шкаралуща, р. шкаралущі, д. шкаралущі, з. шкаралущу, о. шкаралущею, м. шкаралущі, к. шкаралуще
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘шкаралуща’ означає тверду зовнішню оболонку яйця, горіха або плоду. Воно походить з праслов’янської мови, де було утворене з двох частин: ‘skora’ (кора, шкіра) та ‘lupiti’ (лущити, знімати шкірку). Таким чином, буквально це ‘те, що злущується зі шкіри’. Це слово є східнослов’янським новотвором, спорідненим з такими словами, як ‘шкаралупа’, ‘шкорупа’ та ‘скорлупа’.