Шкаралупчастість — властивість або стан, що характеризується наявністю шкаралупи, твердої, ламкої, часто шаруватої оболонки, кірки або поверхневого шару, який легко відшаровується або тріскається.
Шкаралупчастість — у ботаніці: ознака плодів (наприклад, горіхів) або насінин, що мають тверду, дерев’янисту або щільну ламку оболонку.
Шкаралупчастість — у геології та ґрунтознавстві: структура поверхневого шару гірської породи, ґрунту або мінералу, що має вигляд відшаровуючихся тонких пластин, нагадуючих шкаралупу.