шкандибання БукваШ 1. (діал.) Швидке, неспокійне ходіння, метушня, часто без певної мети; шкандиба. 2. (перен., діал.) Неспокійний, метушливий спосіб життя, постійна клопітка біганина. Приклади вживання Відсутні Частина мови: іменник (однина) | ←ультрамікроскопультрамікропланктон→