шкандибання

1. (діал.) Швидке, неспокійне ходіння, метушня, часто без певної мети; шкандиба.

2. (перен., діал.) Неспокійний, метушливий спосіб життя, постійна клопітка біганина.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |