шкандибання

[ʃkɑndɪbɑnnjɑ] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. (діал.) Швидке, неспокійне ходіння, метушня, часто без певної мети; шкандиба.

  2. (перен., діал.) Неспокійний, метушливий спосіб життя, постійна клопітка біганина.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. шкандибання, р. шкандибання, д. шкандибанню, з. шкандибання, о. шкандибанням, м. шкандибанні, к. шкандибання

Більше записів