шкабарчання

[ʃkɑbɑrt͡ʃɑnnjɑ] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. Шкабарчання — діалетне позначення швидкої, недбалої, часто незрозумілої мови; балаканина, теревені.

  2. Шкабарчання — діалектне слово для позначення шуму, гамору, галасу, що виникає від голосної розмови або криків.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. шкабарчання, р. шкабарчання, д. шкабарчанню, з. шкабарчання, о. шкабарчанням, м. шкабарчанні, к. шкабарчання

Більше записів