шестистовпний

[ʃɛstɪstoʋpnɪj] Прикметник

Буква:Ш

Значення

  1. Який має шість стовпів, колон або опор (про споруди, архітектурні конструкції тощо).

  2. У назвах церков: такий, що має в основі плану шестистовпний храм (наприклад, тринавовий з шістьма внутрішніми опорами).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. шестистовпний, р. шестистовпного, д. шестистовпному, з. шестистовпного, о. шестистовпним, м. шестистовпнім

Більше записів