Шермицерник — у Речі Посполитій та Гетьманщині: солдат піхотного підрозділу («шермицелі»), озброєний ручною вогнепальною зброєю (бердишем або сокирою та мушкетом).
Шермицерник — у сучасному вживанні (переважно історичному або реконструкторському): учасник традиційних змагань з українського бойового мистецтва «шермиці», що включають фехтування списом, шаблею, бойовою сокирою, стрільбу з лука тощо.