1. (іст.) У Речі Посполитій XVI–XVIII століть — солдат-піхотинець, озброєний вогнепальною зброєю (бердишем або мушкетом), який ніс службу в залогах замків, фортець та міст, а також брав участь у польових битвах; пізніше — найменування рядового стрільця у деяких європейських арміях.
2. (перен., заст.) Уживається як символ або образ воїна, солдата, зокрема в поетичній мові або історичному контексті.